Мета роботи: ознайомлення з основними методами зменшення шуму. Вибір ефективних засобів зменшення шуму. Короткі теоретичні відомості. Шумом називають небажаний для людини звук або сполучення звуків. З фізичної точки зору шум- неупорядковане сполучення звуків різних за частотою і силою. Людина відчуває звукові коливання повітряного середовища у межах від 16 до 20000 Г Звуки, що мають коливання нижче 16 Гц, називаються інфразвуками, а вище 20000 Гц -- ультразвуками. Слух людини найбільш чутливий до звукових коливань з частотою від 1000 до 4000 Гц. Підвищений тиск, що утворюється в повітрі при проходженні звукової хвилі, називається звуковим тиском, а його середньоквадратичне значення вимірюється в Па. Інтенсивність звуку визначається енергією, яку несе звукова хвиля. Інтенсивність звукової хвилі зменшується обернено пропорційно квадрату віддалі від джерела. За одиницю інтенсивності приймають густину потоку звукової потужності, що протікає через 1 м поверхні в напрямі розповсюдження звукової хвилі і вимірюється у Вт/ м . Людина відчуває інтенсивність звуку в межах від 10 -12 Вт/ м2 (поріг чутливості) до 10 2 Вт/ м2. Поріг больового відчуття перевищує інтенсивність звуку порогу чутливості у 10 раз. Тому для вимірювання рівня інтенсивності застосовується логарифмічна шкала, в якій кожний ступінь відрізняєгься від попереднього у 10 раз. Кожний ступінь такої шкали називається бел, а десята частина його - децибел (дБ). Рівень інтенсивності звуку визначається за формулою: L= lg I / Іо дБ або L= 10 lg I / Іо дБ (1) , де І - інтенсивність даного звуку, Вт/ м2; І- інтенсивність звуку на порозі чутливості при частоті 1000 Гц (10 -12 Вт/ м2). В одиницях звукового тиску людина відчуває звукові коливання у межах від 2·10 -5 Па (поріг чутливості) до 2·102 (поріг больового відчуття). Інтенсивність звуку пропорційна квадрату звукового тиску Р, тобто L= 10 lg 1 / Іо = 10 lg Р2/ Ро2 = 20 lg Р/ РО дБ (2), де Ро- стандартний звуковий тиск на порозі чутливості (2 • 10-5 Па). Таким чином, людина відчуває різні звуки в межах 0 ....140 дБ. Різні інтенсивності різних звуків на віддалі 1 м дорівнюють, дБ: шепіт- 20; тиха розмова-50...б0; голосна- б0-70; шум на вулиці 70...90; шум кульового млина-110; шум реактивного двигуна 130...140. Втомлююча та подразнююча дія шуму визначається рівнем звукового тиску (інтенсивності), частотним складом і тривалістю дії. Рівень звукового тиску пов' язаний з відчуттям його гучності; частотний спектр визначає тембр. Найбільш несприятливі для людини е високочастотні звуки з частотою більш 800 Гц. Весь діапазон звуків, що відчуває людина, поділяється на 8 октавних смуг. За характером шуми бувають: широкосмугасті з неперервним спектром завширшки більше однієї октави і тональні, у спектрі яких маються дискретні тони з рівнем на 10 дБ вище звуку сусідніх 1/3 октавних смуг. З точки зору часу дії шум поділяється на постійний, рівень якого за 8 годин коливається не більше, ніж на 5 дБА, і непостійний. Непостійний шум у свою чергу поділяється на шум, який коливається на протязі часу, шум, який який коливається до рівня фонового шуму й імпульсний, що складається із звукових сигналів тривалістю до 1 с і відрізняється від фону не менше, ніж на 10 дБ. Для характеристики непостійного шуму. а також для оцінки широкосмугастого шуму використовується середньоквадратичне значення рівня звукового тиску, яке називається еквівалентним рівнем звуку та позначається L aeкв (дБА). Дія шуму на людину супроводжується виникненням головного болю, запамороченням безсонниці, загальної слабкості. Одночасно у людини підвищується кров' яний тиск, збільшується частота пульсу і дихання, зменшується гострота слуху і працездатність, послаблюється увага. Цей комплекс змін в організмі називається "шумовою хворобою". На роботу в шумні цехи не приймаються особи молодше 18 років, а також робітники, що страждають пониженим слухом, артесклерозом, неврозом, серцево- судинними та нервовими захворюваннями. Норму...